От й перша вістка від no-avokado.
На другий день подорожі виникла неочікувана зміна маршруту. Замість запланованого проїзду через Чернігів, зробили гак в 100 кілометрів завітавши в мистецьке еко-поселення «острів Обирок» недалеко од Батурина до Леоніда Кантера (ініціатора проекту «З табутером до океанів»).
Загальний пройдений шлях - 220 км, до Мінська лишилось 560 кілометрів. Додали своїм ногам 240 додаткових кілометрів. Загальний час велопробігу становить 14 годин, середня швидкість руху - 16 км/год.
Стан здоров'я учасників добрий, лише дупи одвалюються та руки німіють, але на бойовий дух це впливає мало.
З медикаментів використали трохи крему од засмаги і пантенол - при їзді на сонці необхідно захищати відкриті ділянки тіла від сонячних опіків. З'їли всю аскорбінку.
По дорозі до Ніжина затемна потрапили під зливу, та так що довелось зупинитись в цивілізації, просушуватись й ночувати на вокзалі.
На дорогах зустрічали добіса збитих автомобілями тваринок і пташок. Нарахували більше десятка горобців, дві ластівки, одного кобця, два вужа, два їжачка, одну ящірку, крота та чисельних собак і котів. Смертність тваринок виявилась більшою ніж ми очікували, лише на двохстах кілометрах шляху.
Велосипеди у відмінному стані, лише підкачали колеса і змазали мастилом ланцюги.
У Леоніда в поселенні просто казка. Нас чудово прийняли, нагодували, розтопили баньку, поспівали пісень. Тут на кілька хат вже є клюб та скоро одкриється кіно-сарай. Суч.мистецький, звичано ж)
