10 квітня 2010 в Києві по вулиці Мельникова, 4 пройшла толока біля пам'ятника загиблим велосипедистам. Саме тут, 9 червня 2008 року, п'яний водій збив на смерть молодого студента Олексія Башкірцева. "Машину жалко" - сказав неадекватний водій, відразу після аварії. Два роки тому ця трагедія привернула масову увагу громадськості. Кияни вимагали від мерії здійснити давні обіцянки - створити спеціальні доріжки для велосипедистів, а від МВС - посилити контроль дорожніх розслідувань. На громадських ініціативах проводилися мітинги і акції протестів, після яких мерія все-таки підписала указ "Про створення в місті Києві велосипедних доріжок".
Що ж ми бачимо сьогодні? Що МВС, що мер Києва - Леонід Черновецький, не тільки не поспішають виконувати свої обіцянки, але й благополучно абстрагуються від громадськості, благо досвіду польотів до ближніх шарів атмосфери у наших чиновників хоч відбавляй. Впливові винуватці ДТП, як і раніше, гладко зісковзують з гачка правосуддя, а вело доріжок як не було, так і немає. Зате ідеї Київської мерії про перебудову пам'яток історії під торгові "палати" (Контрактова площа та ін.), або чергову бізнес-забудову в парковій зоні (з останнього: станція метрополітену "Дарниця" - 250 вікових сосен пішло під ніж Черновецького), виростають як гриби після дощу. Схоже, народні обранці міцно забули, що вони Народні.
А поки чиновники продовжують "вбивати" Київ, звичайні смертні відновлюють своїми силами пам'ятник загиблим велосипедистам.
В акції взяло участь значна кількість активістів на велосипедах, і якщо не брати до уваги пафосну роботу на ЗМІ ініціаторів акції, то хлопці та дівчата зробили велику справу: прибрали територію пам'ятника; висадили безліч квітів; оновили напис на меморіальній табличці; помили, пофарбували й встановили пам’ятник-велосипед на "постамент" у вигляді 2 автомобільних шин.
Сподіваємося, цар всія Києва, не вирішать одного разу спуститися на Землю і не побажають під враженням побаченого, перетворювати столицю в тотально випалену пустелю із кратерів-ТЦ і прірв-доріг.
